|
29/05/2010 |
У Іллінській церкві відбулося відспівування Леся Сердюка |
26 травня на 70-му році життя помер відомий актор театру і кіно Лесь (Олександр) Сердюк. 28 травня, у Свято-Іллінській церкві відбулося відспівування народного артиста України Леся Олександровича Сердюка. Після богослужіння прах покійного було захоронено на Байковому кладовищі міста Києва.
Напередодні, труну з тілом померлого було поставлено у церкві і після звершення заупокійної літії настоятелем храму протоієреєм Віталієм Косовським, почалося всенічне читання книги Псалмів.
Постать Леся Сердюка здебільшого відома людям як кіноартиста. З відходом у вічність можна відкрити ще одну більш важливу сторінку його життя. Раб Божий Олександр був віруючою православною людиною. Він щонеділі відвідував Свято-Іллінську церкву, де багато років його дружина Анна несе послух свічниці храму. Його постать багатьох людей стверджувала в вірі, адже акторський талант, який він передавав, і любов глядачів, яку вони сприймали через кінофільми, в церковній ограді зливалися воєдино.
За правильне розуміння сенсу життя Милосердний Господь удостоїв його блаженного відходу у вічність. Після тривалої хвороби, напередодні смерті, він сподобився Святого Причастя та Соборування, мирно представ перед Богом.
Нехай милосердний Господь упокоїть душу спочилого раба Божого Олександра з праведними.
Біографія
Лесь Сердюк народився 14 жовтня 1940 р. у Харкові, в сім’ї народного артиста СРСР Олександра Івановича Сердюка. У 1961 р. закінчив Харківський театральний інститут. 1961–1964 рр. — актор Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, 1964–1965 рр. — Ризького ТЮЗу, 1966–1970 рр. — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 р. — Київської кіностудії ім. О. Довженка. У 2008 р., після 37-річної перерви, повернувся на сцену у складі трупи Національного театру ім. Івана Франка.
Актор знявся у близько 90 фільмах. Серед останніх — “Мамай”, “Пригоди на хуторі поблизу Диканьки”, “Тарас Бульба”. Серед відомих фільмів — “Як гартувалася сталь”, “Дума про Ковпака”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Вавилон XX”, “Роксолана”, “Наталка Полтавка” та багато інших.
Незважаючи на заклопотаність, у 1999 р. Лесь Сердюк відгукнувся на пропозицію про співробітництво зі студією документальних фільмів Києво-Печерської Лаври. За десять років співпраці його голосом було озвучено фільми, що розповідають про Києво-Печерську Лавру, а також кінолітопис про драматичні періоди церковного життя у 30-х і 90-х роках XX століття. |
до списку |
 |
|
|
|