Анонс | Новини | Монастирі Києва | Храми Києва | Фотогалерея | Карта сайта
Укр | Рус
Рекомендуємо

Image
Image Монастыри и храмы Киева
Монастыри и храмы УПЦ
Image
Украинский хостинг, сайт бесплатно, раскрутка сайта бесплатно. Image

Яндекс.Метрика

 
Молитва — перша сходинка в духовному житті

Але повернімося до Хрещення і до того, що коли після нього не почнеться церковне життя, то саме Хрещення буде недієвим. У чому ж полягає церковне життя?

Якщо церковне життя — це сходи, якими ми підіймаємося до Бога, то першою сходинкою є молитва. Здавалося б, усе просто: молитва — це перша ознака духовного життя. Але не будь-яку молитву Бог приймає як молитву віруючого.

Іноді людина говорить: “Ну, загалом в Бога я вірю”. — Запитую: “А ви молитеся?” — “Ну, звичайно. У храм ходжу на свята. І так просто заходжу, свічки ставлю, коли дружина захворіє або щось трапиться”. — “А щодня, вранці й увечері, молитеся?” — “Та ні, щодня не виходить, усе справи, суєта. А взагалі-то в Бога я вірю”.

Насправді, тільки-но людина сказала, що вона не молиться кожного ранку й кожного вечора, то тим самим практично зізналася, що вона безбожна, попри те, що наївно і далі вважає себе віруючою. “Який же я безбожник?! Чого це ви мене безбожником обзиваєте?! Я ж вірю, що Бог є, заповідей намагаюся дотримуватися!” Хоча особливо обурюватися нема чого. Безбожники бувають різні — войовничі, котрі храми руйнували, але не про них зараз ідеться. Я говорю про “пасивних безбожників”, про тих, які живуть без Бога.

Дійсно, щоб називатися віруючим, дуже мало вірити в те, що Бог є. У Святому Письмі зазначено, що “й демони вірують, і тремтять” (Як. 2: 19). Вони теж знають, що Бог існує. Ба навіть знають вони про Бога набагато більше, ніж будь-який богослов, бо пам’ятають багато справ і чудес Божих, на “своїй шкурі” випробували Його силу й могутність. Але ж християнами їх не назвеш!

Я, наприклад, вірю, точніше, навіть знаю, що в моєму місті живе Іван Іванович Іванов. Але живу я без нього — він сам по собі, а я сам по собі. Так само можна жити щодо Бога. Вірити, що Він є, але жити без Нього.

Як можна проілюструвати різницю між справжнім віруючим і “пасивним” безбожником? Наведу такий приклад. Я можу жити зі своєю рідною мамою під одним дахом. Як ми спілкуватимемося? Часто! Прокинувшись від сну, я муситиму говорити: “Доброго ранку, мамо!”, а, лягаючи спати, — “На добраніч, мамо!”. Якщо я не зроблю цього, мама подумає: “Дивно, мій син на мене образився і не хоче розмовляти”. Якщо ж ми з мамою житимемо в сусідніх містах, то спілкуватися будемо вже по-іншому. Наприклад, раз на тиждень ми будемо телефонувати один одному, а раз на місяць я приїжджатиму в гості. І кожного ранку, пробудившись від сну, я навряд чи бігтиму до телефону, щоб привітатися з мамою.

Так само й у стосунках з Богом. Якщо я з Ним, то щоранку чи-татиму вранішні молитви, а щовечора — вечірні. Це буде найприроднішим порухом душі. Прокинувся, і вже відчуваєш, що Господь десь поруч, і відразу молишся, адже “Доброго ранку!” Богу не скажеш. Так само немислимо й лягти спати без молитви, якщо знаєш, що Бог поряд. Коли ж людина розуміє, що Бог є, але думає: “Господь десь там, на сьомому небі, а я тут, на грішній землі”, — то молиться раз на тиждень, а в храм заходить раз на місяць.

Отже, перший крок до Бога — це щоденна молитва. Причому обов’язково щоранку і щовечора.

Звичайно, людина не одразу починає молитися щодня. Попервах вона примушує себе робити це, іноді пропускає молитви, часто забуває про них. Але поступово вони стають природним порухом душі. І найголовніше, що це не просто звичка — ми починаємо жити з Богом.
Щоденна молитва дуже важлива — вже сама вона починає поступово змінювати життя людини. Адже якщо я живу з Богом, то живу інакше. Що мені заважає включити телевізор опівночі, коли показуватимуть явно непристойний фільм? Двері зачинені на замок, фіранки запнуті, мене ніхто не бачить, я нікому не роблю поганого. Якщо Бога поруч немає, то ніщо мені не заважає. А якщо я живу з Богом, то не зможу спокійно дивитися такий фільм, бо це Йому осоружно. Віруюча людина повинна згоряти від сорому перед Богом за кожний свій гріх.

З одного боку, життя з Богом повне обмежень або, точніше, самообмежень — того не можна, іншого також. Але це не означає, що церковне життя — це життя людини, пригніченої заборонами. Є ще інша сторона, тому життя віруючої людини — навпаки, дуже світле й радісне. Адже нам нічого боятися. Якщо Бог поруч, то хоч би що сталося, нам не страшно.

А щодо “пригніченості” обмеженнями, можна сказати таке. Ми “пригнічені” законами фізики або хімії: з балкона не стрибай, отруту не пий, газ не залишай відкритим. Ми знаємо, чим це загрожує. Так само і в духовному житті. Християнин зовсім не задавлений заповідями Божими, а ставиться до них, як до попереджень про наслідки, які можуть бути при недотриманні духовних законів. Господь не стільки забороняє, скільки попереджає: не піддавайся розпусті, інакше не зможеш полюбити, не бреши, бо втратиш совість, не кради, бо душа зачерствіє.

Символ віри

Цей стародавній виклад віри був складений на I і II Вселенських Соборах (325–381 рр.) для того, щоб назавжди зберегти вчення Церкви, захистивши його від неправдивих тлумачень та викривлень.

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Іісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, Який від Отця народжений перше всіх віків. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, через Якого все сталося. Який заради нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з небес, і втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною. Розп’ятий же був за нас при Понтійському Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворящого, Який від Отця походить, Йому ж з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, і Який говорив через пророків. В Єдину, Святу Соборну і Апостольську Церкву. Сповідую єдине хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих, і життя майбутнього віку. Амінь.

Заповіді Мойсея

Господь дав ці Заповіді Мойсею, а через нього й усім, хто вірує в Істинного Бога, щоб захистити від зла, дати вірний орієнтир у світі моральних цінностей.

1. Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
2. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Який карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене, і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.
3. Не промовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно.
4. Пам’ятай день суботній, щоб святити його; шість днів працюй і виконуй (у них) усякі справи твої, а день сьомий — субота Господу Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні (віл твій, ні осел твій, ні всяка) худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх; бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а у день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його.
5. Шануй батька твого і матір твою, (щоб тобі було добре і) щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
6. Не вбивай.
7. Не перелюбствуй.
8. Не кради.
9. Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого.
10. Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, (ні поля його,) ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, (ні всякої худоби його,) нічого, що у ближнього твого.

Заповіді блаженства

Христос доповнив Закон Мойсея, зробивши його досконалим і більш вимогливим до людини, щоб людина змогла досягти висоти досконалості — святості.

Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
Блаженні ті, що прагнуть і жадають правди, бо вони наситяться.
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи через Мене. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.

Молитва Господня

Цю молитву залишив Христос як зразок християнської молитви, правильний настрій розуму і серця людини, наверненої до Бога.

Отче наш, Сущий на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, і на землі, як на небі. Хліб наш насущний дай нам на цей день; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Молитва Іісусова

Багатовікова історія святості християнських подвижників благочестя заснована на безпрестанній молитві до Бога.

Гоподи Іісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене, грішного.

Молитва “Богородице Діво”

Своє перше диво Христос звершив на прохання Матері — Пресвятої Богородиці. До Неї ми звертаємося зі словами вітання, які приніс Їй Архангел Гавриїл.

Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти в жонах, і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти породила Спаса душ наших.

Молитви Ангелу Хранителю

Вірним супутником християнина є невидимий світлий дух — Ангел Хранитель, який день і ніч захищає людину від сил зла.

Вранці.
Святий Ангеле, приставлений до моєї грішної душі і до пристрасного мого життя, не покидай мене грішного і не відступи від мене за нестриманість мою. Не попусти злому духові володіти мною через пристрасті мого смертного тіла. Зміцни мої немічні сили в боротьбі з гріхами і настав мене на путь спасіння. Ти, святий Ангеле Божий, Хранителю й захиснику моєї окаянної душі і тіла, прости мені все, чим образив я тебе в усі дні життя мого, і коли чим погрішив минулої ночі, захисти мене в нинішній день, і охороняй мене від усякої спокуси диявольської, щоб я ніякими гріхами не гнівив Бога мого, і молися за мене до Господа, щоб Він утвердив мене у страху Своїм і показав мене достойним рабом Своєї безмірної благості. Амінь.

Ввечері.
Ангеле Христов, Хранителю мій святий, покровителю душі й тіла мого, все мені прости, чим я згрішив сьогодні, і від усякої спокуси мого ворога-супротивника звільни мене, щоб я ніяким гріхом не прогнівив Бога мого. Але молися за мене, грішного й недостойного раба, щоб стати мені достойним благості й милості Всесвятої Троїці, і Матері Господа мого Іісуса Христа, і всіх святих. Амінь.  
Фотогалерея
© 2008-2017. Офіційний сайт Свято-Іллінської церкви Київської Митрополії Української Православної Церкви.

Всі права захищені.


Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на
http://orthodox-church.kiev.ua/

Головний редактор - протоієрей Віталій Косовський.





 
карта сайту: розділи, сторінки 1 2 3 4 5

Створення сайту "Лаймнет"